РДУГ у дорослих. Розгляд причин пізньої діагностики розладу дефіциту уваги та гіперактивності у дорослих

Розглянемо науково обґрунтовані причини, через які розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) часто залишається недіагностованим у дитинстві та виявляється лише в дорослому віці.

Розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) — це нейророзвиткова патологія, що характеризується стійкою моделлю неуважності, гіперактивності та імпульсивності, яка втручається в функціонування або розвиток. Довгий час РДУГ вважався виключно дитячим розладом. Проте накопичені наукові дані останніх десятиліть підтвердили, що симптоматика зберігається у 50-65% дітей з РДУГ і в дорослому віці. Значна частина дорослих, яким діагностували РДУГ, стикаються з питанням: «Чому мені не поставили цей діагноз раніше?». Відповідь на нього має багатоаспектний характер і ґрунтується на сукупності біологічних, психологічних і соціальних чинників.

РДУГ не є монолітним розладом. Він має три основні різновиди: з переважанням неуважності, з переважанням гіперактивності-імпульсивності та комбіновану. 

Різновид з переважанням неуважності часто залишається «невидимим». Дитина не порушує дисципліну в класі, не є рухливою, але її розсіяність, «вічні мрії», проблеми з організацією можуть списуватися на «лінощі», «байдужість» або низькі інтелектуальні здібності, хоча інтелект часто збережений або високий.

Багато дітей з РДУГ, особливо з гарними інтелектуальними можливостями, розвивають компенсаторні стратегії. Вони можуть витрачати надмірно багато часу на домашні завдання, переживати через перфекціонізм або успішно функціонувати в структурованому, підтримуючому середовищі, створеному батьками. Проблеми стають очевидними лише в дорослому віці, коли зростають вимоги до самоорганізації, тайм-менеджменту, одночасного виконання кількох завдань на роботі та ведення домашнього господарства без зовнішньої структури.

Статеві відмінності в проявах РДУГ та діагностиці

Це один з ключових факторів. У дитинстві співвідношення діагностики хлопчиків і дівчат становить приблизно 3:1, а в дорослому віці воно вирівнюється до 1:1. Дівчата частіше мають презентацію з переважанням неуважності, а їх симптоми гіперактивності можуть проявлятися внутрішньо (почуття неспокою, перебирання в руках предметів). Замість зовнішніх поведінкових проблем у них часто спостерігаються мрійливість, соціальна відстороненість, тривожність та низька самооцінка.

Культурні та соціальні очікування також відіграють роль: від дівчат частіше очікують акуратності, слухняності та доброї навчальної результативності. Їхні труднощі можуть інтерпретуватися як характерологічні риси («він енергійний хлопчик, вона просто розсіяна дівчинка»). Часто дівчата отримують діагноз лише тоді, коли у них розвивається коморбідний стан — наприклад, депресія або розлад харчової поведінки, що привертає увагу фахівців.

Сучасні діагностичні керівництва (DSM-5, ICD-11) враховують особливості РДУГ у дорослих. Однак у минулому критерії були орієнтовані переважно на дітей, а симптоми гіперактивності розглядалися як обов’язкові. Багато фахівців первинної ланки охорони здоров’я та навіть психіатри не мали достатньої підготовки для розпізнавання РДУГ у дорослих. Крім того, існував міф про те, що РДУГ «переростає» в підлітковому віці, що закріпилося в суспільній свідомості та серед частини медиків.

Наявність коморбідних розладів (маскуючий ефект)

РДУГ у дорослих рідко зустрічається ізольовано. Поширені коморбідні стани включають розлади настрою (депресія, біполярний розлад), тривожні розлади, розлади, пов’язані з вживанням психоактивних речовин, розлади особистості. Симптоми цих розладів часто домінують у клінічній картині, «затінюючи» основну нейророзвиткову патологію. Фахівець може діагностувати та лікувати, наприклад, депресію, не розпізнавши, що емоційні проблеми та неефективність виникли на ґрунті недіагностованого РДУГ.

Сприятливе середовище в дитинстві

Деякі дорослі з РДУГ в дитинстві мали високоструктуроване, підтримуюче середовище: батьки, які допомагали з організацією, репетитори, педагоги, що індивідуалізували підхід. Таке середовище могло ефективно «компенсувати» дефіцити виконавчих функцій, дозволяючи дитині досягати успіху. Після переходу до самостійного дорослого життя ці зовнішні «опори» зникають, і власні труднощі виходять на перший план.

Пізна діагностика РДУГ у дорослих - не виняток, а закономірне явище, зумовлене комплексом причин. Розуміння цих причин важливе як для фахівця, щоб провести ретроспективний аналіз та поставити вірний діагноз, так і для клієнта, щоб зняти почуття провини та неправильно прожитих років.

Ніколи не пізно звернутися за діагностикою та лікуванням. Ефективна терапія (фармакотерапія, психотерапія, особливо підходи, зорієнтовані на розвиток навичок виконавчих функцій) може значно покращити якість життя, продуктивність та психологічне благополуччя дорослої людини з РДУГ.

Компанія МОХО Україна надає фахівцям у галузі психічного здоров’я доступ до сучасної платформи МОХО для об’єктивної діагностики уваги, поведінки та симптомів РДУГ у дітей та дорослих. Тест МОХО — це комп’ютеризований інструмент, що доповнює клінічну діагностику та моніторинг лікування, дозволяючи отримувати кількісні дані про когнітивні функції. Ми запрошуємо до співпраці психіатрів, психологів та неврологів, які прагнуть посилити свою діагностичну практику науково обґрунтованими методами.

МОХО Україна:

+380662097189