РДУГ та коморбідність: чому один діагноз - це лише частина пазла

У сучасній психології та психіатрії РДУГ (розлад дефіциту уваги та гіперактивності) дедалі рідше розглядається як ізольований стан. Статистика свідчить: понад 60–80% осіб із РДУГ мають принаймні один супутній розлад. Для фахівців це виклик у діагностиці, а для батьків - ключ до розуміння, чому стан дитини іноді здається таким заплутаним.

Термін коморбідність походить від латинських слів co- (разом) та morbus (хвороба).

У медицині це означає співіснування двох або більше діагнозів у однієї людини одночасно.

Важливо розуміти: наявність іншого стану не виключає РДУГ. Навпаки, РДУГ часто стає «фундаментом», на якому виникають інші труднощі. Це може бути результатом спільної генетики або наслідком тривалого стресу через неможливість адаптуватися до вимог соціуму.

Згідно з офіційними даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) та масштабними клінічними дослідженнями (Bernardi et al., 2012; Yao et al., 2019), РДУГ часто поєднується з цілим спектром розладів.

Основні коморбідні стани:

1.      Тривожні розлади: зустрічаються у 25–50% дітей та дорослих із РДУГ.

2.      Розлади аутистичного спектру (РАС): мають спільні генетичні маркери; до 30-50% осіб із РАС мають симптоми РДУГ.

3.      Опозиційно-зухвалий розлад (ОЗР): проявляється через спалахи гніву та супротив авторитетам.

4.      Депресія та БАР (біполярний розлад): часто розвиваються як вторинна реакція на постійні невдачі та критику.

5.      Розлади харчової поведінки (РХП): імпульсивність при РДУГ може вести до компульсивного переїдання (Nazar et al., 2016).

6.      Вживання психоактивних речовин: ризик у підлітків із РДУГ у 2–3 рази вищий через спроби «самолікування» або імпульсивність.

Іноді симптоми перекриваються, що ускладнює діагностику. Нижче наведено порівняння РДУГ із найбільш частими супутниками:

Ознака / Стан	РДУГ (класичний)	Тривожний розлад	Опозиційно-зухвалий розлад (ОЗР)
Причина неуважності	Відволікання на зовнішні подразники або власні думки.	Постійні внутрішні побоювання та «прокручування» страхів.	Відмова виконувати завдання через супротив правилам.
Емоційні реакції	Швидко спалахує і швидко заспокоюється (імпульсивність).	Постійна напруга, плаксивість, страх помилки.	Навмисна дратівливість, бажання дошкулити іншим.
Фізичні прояви	Постійний рух (непосидючість), метушливість.	Болі в животі, головний біль, м'язова напруга.	Агресивні дії, ігнорування фізичних кордонів.
Соціальна взаємодія	Перебиває, не дослуховує через імпульсивність.	Уникає спілкування через страх оцінки або засудження.	Конфліктує, сперечається з дорослими та однолітками.

Якщо ваша дитина має РДУГ, але ви помічаєте надмірну тривожність або спалахи гніву, які не вкладаються в опис «просто гіперактивності» - це не ваша провина і не «погане виховання». Це може бути прояв коморбідності. Розуміння цього допомагає підібрати правильну стратегію допомоги та захистити дитину від зайвої критики.

Коморбідність - це правило, а не виняток.

·         Важливо не зупинятися на першому знайденому розладі.

·         Іноді спочатку потрібно стабілізувати емоційний стан (наприклад, депресію чи тривогу), щоб отримати прогрес у роботі з концентрацією уваги.

РДУГ - це складний спектр. Наявність супутніх станів не «скасовує» діагноз, а лише потребує більш уважного, мультидисциплінарного підходу. Тільки бачачи всю картину цілком, ми можемо надати дитині справді ефективну підтримку.

З турботою, МОХО Україна.

Об’єктивна діагностика РДУГ у дітей та дорослих: +380662097189