Загроза: криза молодості замінює кризу середнього віку

Нове масштабне дослідження, опубліковане в журналі PLOS ONE, свідчить про глобальну зміну траєкторії психічного благополуччя протягом життя. Класична U-подібна крива, де найнижчі показники щастя припадали на середній вік, більше не є універсальною. На зміну їй приходить нова, тривожна закономірність: рівень психічного страждання (ill-being) найвищий серед молоді та поступово знижується з віком. Ця стаття розглядає висновки дослідження, аналізує можливі причини такого зсуву та пропонує практичні орієнтири для психологів, HR-фахівців і політиків в Україні в умовах війни та відновлення.

Від U-подібної кривої до прямий лінії спаду: що показує глобальне дослідження

Десятиліттями в психології та соціології панував консенсус щодо U-подібної кривої благополуччя. Відповідно до неї, молодість характеризується відносно високим рівнем щастя, яке потім знижується, досягаючи мінімуму в середньому віці (так звана «криза середнього віку» або «hump of unhappiness»), після чого починає зростати з часом. Цю закономірність фіксували численні дослідження по всьому світу.

Однак нове дослідження «The declining mental health of the young and the global disappearance of the unhappiness hump shape in age», опубліковане в журналі PLOS ONE, доводить, що ця модель застаріла. Проаналізувавши дані з США, Великобританії та щонайменше 42 інших країн, автори виявили радикальну зміну. Замість U-подібної кривої тепер спостерігається стабільний спад психічного страждання (ill-being) із віком. Іншими словами, саме молоді люди віком до 25-30 років сьогодні демонструють найвищі рівні стресу, тривоги та відчаю, а не покоління їхніх батьків у середині життя.

Цифри, що не потребують коментарів: драма молодості у статистиці

Дані, наведені в дослідженні, вражають своєю однозначністю та динамікою:

• США: За період з 1993 по 2023/24 роки показники відчаю серед молодих людей (<25 років) більш ніж подвоїлися.

  • У чоловіків: зросли з ~3% до ~6,6%.

  • У жінок: зросли з ~5,6% до ~9,3%.

• Велика Британія: Аналогічна, але ще більш виражена тенденція спостерігалася між 2009 та 2021 роками.

  • Показники відчаю серед молодих жінок віком до 25 років злетіли з ~4,4% до ~12,7%.

Ця статистика ясно свідчить про не просто зміну вікового профілю, а про справжню епідемію психічного нездужання серед молоді в розвинених країнах.

Чому це відбувається? Ключові гіпотези дослідників

Автори дослідження виділяють кілька взаємопов'язаних факторів, що стоять за цим глобальним зрушенням:

1. Економічна нестабільність: Погіршення умов на ринку праці для нових поколінь, «шрами» від глобальних економічних криз (наприклад, криза 2008 року), зростання соціальної нерівності та непевність у майбутньому.

2. Вплив пандемії COVID-19: Період ізоляції, страху та соціальних обмежень значною мірою вдарив саме по молоді, перериваючи ключові етапи соціалізації та навчання.

3. Цифрові технології та соціальні мережі: Цей фактор визнається одним з найважливіших. Постійна онлайнова присутність, культура порівняння, кібербулінг, інформаційне перевантаження та алгоритми, що експлуатують негативні емоції, створюють токсичне середовище для формування особистості.

Український контекст: війна, стрес та проблеми РДУГ

Для України ці висновки є критично важливими. Ми не можемо дозволити собі орієнтуватися на застарілі моделі, коли реальність змінилася. В умовах повномасштабної війни, соціальних потрясінь та масової міграції психологічний стан молоді знаходиться під подвійним, а то й потрійним ударом.

До глобальних факторів (економіка, соцмережі) додаються специфічні:

• Травма війни: Пряма загроза життю, втрата близьких, вимушене переміщення, руйнування планів на майбутнє.

• Проблеми психічного здоров'я: У довоєнний період Україна вже фіксувала зростання кількості розладів психічного здоров'я серед молоді. Війна лише посилила цю тенденцію, спричинивши масові випадки посттравматичного стресового розладу (ПТСР), тривожних розладів та депресії. Молодь, яка має формувати своє «Я» в умовах постійної небезпеки, особливо вразлива до розвитку цих станів.

Ми маємо змінити фокус!

Якщо криза середнього віку як закономірність відходить у минуле, то криза молодості – набирає обертів. Ігнорувати це більше не можна. Ось що це означає для професіоналів в Україні:

1. Для психологів та психіатрів:

   • Зміна цільової аудиторії: Пріоритетом мають стати молоді люди віком 18-30 років.

   • Проактивність: Замість очікування звернення клієнта в глибокій кризі, необхідно розвивати низькопорогові сервіси, онлайн-консультування, групи підтримки.

   • Фокус на ресурси: Програми допомоги мають бути спрямовані не лише на зменшення симптомів (відчай, тривога), але й на нарощування психологічної стійкості, емоційного інтелекту та навичок адаптації.

2. Для HR-фахівців та бізнесу:

   • Психологічна безпека на роботі: Створення підтримуючого середовища для молодих співробітників, багато з яких пережили травму.

   • Боротьба з вигоранням: Молодь, яка починає кар'єру в умовах стресу, схильна до раннього професійного вигорання. Необхідні програми менторства та підтримки.

3. Для освітніх установ та державних органів:

   • Інтеграція психологічної освіти: Впровадження курсів з психологічного здоров'я в навчальні програми.

   • Розвиток мережі допомоги: Фінансування та створення доступних центрів психологічної допомоги для молоді в громадах.

Криза молодості – це не прогноз, а вже реальність, підтверджена глобальними даними. Україна, яка одночасно бореться з наслідками війни та глобальними трендами, має сьогодні зробити стратегічну ставку на психологічне здорове майбутнє свого молодого покоління. І почати діяти потрібно вже зараз.

Джерела:

1. The declining mental health of the young and the global disappearance of the unhappiness hump shape in age. PLOS ONE (2024). https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.p

   one.0327858