AuDHD. Чому мозок одночасно прагне новизни та боїться змін?
- МОХО Україна

- 19 бер.
- Читати 2 хв
У клінічній практиці тривалий час панувала установка, що РДУГ та РАС (розлад аутистичного спектра) є взаємовиключними діагнозами. Лише з виходом DSM-5 у 2013 році фахівці офіційно отримали можливість ставити обидва діагнози одночасно. Сьогодні ми розуміємо: поєднання цих нейротипів (т.зв. AuDHD) створює унікальний внутрішній конфлікт, який пацієнти описують як «тиснути на газ і гальма одночасно».
В основі цього парадоксу лежить взаємодія двох різних систем винагороди та обробки інформації:
Сторона РДУГ (Пошук новизни): Пов’язана з дисфункцією дофамінових шляхів. Мозок із РДУГ має дефіцит базального рівня дофаміну, що змушує людину шукати зовнішню стимуляцію. Новизна = Дофамін. Це стимулює префронтальну кору, покращуючи фокус та настрій.
Сторона Аутизму (Прагнення до гомеостазу): Аутистичний мозок часто характеризується гіперчутливістю до сенсорних подразників та вищою амігдалярною реактивністю на невизначеність. Передбачуваність = Безпека. Зміни сприймаються не як «цікава можливість», а як загроза цілісності внутрішньої карти світу.
Для людини з AuDHD ідеальний стан - це «нова стабільність».
Вони можуть хотіти поїхати в іншу країну (РДУГ-імпульс), але лише за умови, що маршрут від готелю до кафе буде вивчений до дрібниць через Google Maps (РАС-запобіжник).
Клінічний маркер: Якщо зміна ініційована самою людиною — вона дає дофамін. Якщо зміна нав'язана ззовні - вона викликає мелтдаун (нервовий зрив) або шатдаун (замкненість).
Постійна когнітивна суперечка виснажує метаболічні ресурси мозку.
Executive Function Overload: РДУГ заважає планувати, а РАС вимагає ідеального плану. Результат — аналітичний параліч.
Сенсорний конфлікт: РДУГ шукає гучних подій та яскравих вражень, але після 15 хвилин перебування в натовпі аутистична частина мозку сигналізує про перевантаження.
4. Стратегії підтримки (Evidence-based approach)
Фахівці, мають допомагати пацієнтам не «лікувати» одну зі сторін, а інтегрувати їх:
Метод «Якорів»: Впровадження новизни на фоні непохитної рутини. Наприклад, нове робоче завдання, але в той самий час і з тією ж кавою, що й завжди.
Візуалізація невідомого: Зменшення тривоги аутистичної сторони через детальне вивчення фактів про майбутню подію (фото місця, меню, розклад).
Дофамінова декомпресія: Розуміння того, що після «викиду» енергії на нове хобі обов’язково прийде фаза відкату, де потрібен сенсорний спокій.
AuDHD - це не «РДУГ плюс трішки аутизму». Це унікальна нейробіологічна конфігурація. Розуміння цього парадоксу допомагає уникнути помилкових діагнозів (як-от межовий розлад особистості чи біполярний розлад) і надати людині стратегії, що базуються на самоспівчутті та логіці її власного мозку.
З турботою, МОХО Україна.




Коментарі